fbpx

Блог розробників

Статті про ТехЕдітор

Інтерв'ю з розробником TechEditor

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 

У жовтні 2021 року Віталій Артьомов дав інтерв'ю ресурсу Softacom. Публікуємо цей матеріал українською та російською мовами. Англійську версію можна прочитати тут.

1. Доброго дня. Віталію, розкажіть трохи про себе, про ваш досвід

Доброго дня. У минулому я — доцент ДІІТу, це залізничний виш в Україні (м. Дніпро). Упродовж десяти років працював на кафедрі мостів, займався звичною для університетського працівника діяльністю: навчав студентів мостобудуванню, проводив наукові дослідження, писав статті, готував дисертацію (захистив у 2011 році). У 2014 році я завершив свою роботу в університеті та у 2015 році заснував Dystlab.

2. Що таке Dystlab? Яка основна ціль цього проекту?

Це проект для інженерів.

Основна ідея Dystlab — допомагати інженерам у підвищенні кваліфікації та ставати професійнішими. Переважно це реалізується через онлайн навчання від практиків: з 2015 року на платформі Dystlab Education навчилися сотні інженерів з усього світу (СНД, Ізраїль, Європа, Канада, США). Тепер ми доповнили освітню складову працевлаштуванням і разом із закордонними партнерами практично замкнули цикл навчання, перепідготовки та організації роботи інженера.

Окрім навчання, ми також займаємося розробкою готових додатків та інструментів, які підвищують надійність та безпеку прийнятих під час проектування рішень. Цей контент функціонує у середовищі TechEditor, а придбати його можна у нашому онлайн-магазині для інженерів Dystlab Store.

artomov mic

3. Як прийшла ідея створити текстовий редактор?

Коли я навчався, до роздрукованих курсових робіт викладачі ще ставилися з недовірою, оскільки майже всі студенти приносили роботи, написані від руки. Це був початок 2000-х. Те саме стосувалося і креслень, підготовлених у AutoCAD і роздрукованих на плотері. Буквально кожен аркуш доводилося захищати і доводити, що ти сам його розробив, а не скопіював десь.

Коли нас познайомили з Mathcad, ми одразу вирішили виконувати свої розрахунки у цій програмі. На рівні студентських робіт такий формат у принципі годився, але й там було багато нюансів.

Пізніше під час роботи над дисертацією було протестовано багато різних програм. Частина з них добре рахувала, але оформлення результатів було відверто слабким. Інший софт — навпаки, відмінно форматував документи, але був позбавлений розрахункових модулів. А хотілося, звісно, універсальності)

З того часу мене не полишала думка: чи можна якось забезпечити якісне оформлення технічної документації та не втрачати при цьому розрахункового потенціалу? Єдиного рішення, яке влаштовувало б мене та моїх колег на 100%, не було. Текстові редактори здебільшого не заточені на обчислення і розрахунки доводиться робити в іншому місці (у математичному пакеті або на калькуляторі), а потім заносити це все до формульного редактора. На виході це буде виглядати гарно, але якщо якесь число зміниться, то все потрібно перенабирати знову. Тому багато інженерів жертвують оформлювальною складовою заради автоматизації обчислень і віддають перевагу пакетам математичної алгебри.

Порівняно з інженерною документацією, до дисертацій пред'являють більш жорсткі вимоги (з погляду оформлення), тому в науковій роботі я все ж використовував Microsoft Word. Якби у мене на той момент було таке рішення, як TechEditor, я без вагань перейшов би на нього.

Зараз ми використовуємо ТехЕдітор у своїй інженерній роботі. Інженерія для нас це повсякденна діяльність і свої перші кроки TechEditor робив у наших кабінетах. Тільки потім ми вирішили поділитися ним з іншими інженерами.

Якщо говорити про курси, то студентська аудиторія дозволяє нам краще розуміти, в якому напрямку розвивати редактор, на які завдання націлювати ті чи інші програмні засоби. Як з'ясувалося, багато користувачів сьогодні стикаються з тими ж проблемами, що й ми свого часу: складнощі з підготовкою документації, неможливість повторного використання напрацювань тощо.

Тому я вважаю, що наша робота однозначно корисна.

4. Скільки часу витрачено на розробку TechEditor?

Від ідеї до релізу першої бета-версії (грудень 2020 року) пройшло близько року. Розвиток продукту не зупиняється, нові версії виходять раз на кілька місяців.

Розробку редактора веде одна людина (це я), решта учасників команди розробляють шаблони документів, приклади розрахунків, додатки для кінцевих користувачів, а також забезпечують маркетинг продукту.

5. Які функції є у текстового редактора TechEditor?

Останні версії редактора містять:

  • повноцінний текстовий процесор у стилі Word;
  • редактор діаграм, схем та майндмепів з можливістю вставки математичних блоків (у стилі Mathcad);
  • електронні таблиці (у стилі Excel);
  • інструмент для побудови графіків
  • і звичайно ж, головна "фішка" — вбудований скриптовий движок для створення та запуску необмеженої кількості додатків усередині самого TechEditor.

Таким чином, цю програму правильніше позиціонувати як середовище розробки технічної документації (за аналогією до середовища програмування, IDE).

TechEditor також можна використовувати для розробки пояснювальних записок, звітів, науково-дослідних робіт, наукових статей, тез доповідей, матеріалів для блогів, книг, монографій, рукописів, студентських курсових проектів, розрахунково-графічних робіт тощо.

6. Які переваги TechEditor має перед іншими сервісами?

Головна перевага — можливість високоякісного оформлення документа у поєднанні з розрахунковим потенціалом.

Частина існуючих програм заточена на одне, частина — на інше. Математичні пакети та електронні таблиці і рахуюють, і виводять інформацію, зазвичай, на тих самих аркушах, а TechEditor розводить ці операції по різних "каналах" (тут доречна аналогія з backend і frontend у розробці сайту).

Багато програм дають користувачам можливість запускати скрипти, однак ми пішли ще далі і додали в TechEditor движок для розробки невеликих програм з віконним інтерфейсом. Таким чином, інженер може створювати різні калькулятори та вирішувачі своїх індивідуальних задач.

7. З використанням яких продуктів Embarcadero було розроблено ТехЕдитор?

TechEditor реалізований у середовищі Embarcadero Delphi Community Edition з використанням деяких готових компонентів сторонніх виробників.

8. Яку мову програмування Ви обрали для програми та чому?

У наші дні існують різні рейтинги, що відносять кожну мову програмування до того чи іншого рівня популярності. Так відбувається через те, що IT-сфера останніми роками відокремилася в самостійну індустрію і вибір мови програмування для багатьох користувачів став питанням моди та особистих уподобань.

Особисто я ставлюся до цих питань більш прагматично: якщо мова має зручний синтаксис і виконує покладені на неї завдання, то вона має повне право на існування. Достатньо згадати Фортран, який вважається застарілим і малопридатним для сучасних завдань програмування, проте є основою безлічі обчислювальних алгоритмів і саме в цій сфері не втрачає своїх позицій до сьогодні.

Так чи інакше, на системному рівні, вся наука і техніка оперує однією єдиною макромовою — мовою математики, а вже комп'ютерна інтерпретація математичних викладок, на мій погляд, є вторинною. З цієї позиції Паскаль є цілісним, надійним та перевіреним інструментом, а якщо врахувати, що його вивчало ціле покоління практикуючих сьогодні інженерів, то цей вибір більш ніж виправданий.

9. Хто є цільовою аудиторією продукту (наприклад, першими 100 користувачами)? Що їх приваблює в TechEditor?

Першими користувачами продукту були інженери-проектувальники (власне, як й автори самого ТехЕдітора).

Судячи з відгуків, основна їх частина шукала заміну існуючим продуктам (електронним таблицям, математичним пакетам) і знайшла її в нашій програмі. Програмою також періодично цікавляться програмісти, але оскільки ми використовуємо не компілятор, а інтерпретатор мов Pascal / Basic, то розглядати редактор виключно для кодингу навряд чи оптимально (хоча можливо).

10. Хотілося б дізнатися про історії, коли цей продукт допоміг у вирішенні реальних завдань

Про використання ТехЕдітора іншими людьми я можу судити лише побіжно, з питань на форумі та коментарів у пабликах.

Але те, що програма закриває наші власні інженерні потреби, це я можу стверджувати напевне. Це повний цикл розрахунків та оформлення пояснювальних записок у проектах промислових та цивільних будівель (житлові будинки, котеджі, складські приміщення), транспортних споруд (автодорожні та залізничні мости), а також безліч повсякденних технічних задач.

Також ми застосовуємо ТехЕдітор для створення навчального контенту, зокрема інтерактивний конспект до мого онлайн-курсу Розрахунок будівельних конструкцій з нуля повністю створений та функціонує у цьому середовищі.

11. Чи окуповується час, витрачений на освоєння програми для того, щоб написати пояснювальну записку, звіт чи статтю?

Зазвичай робота над технічним проектом складається з двох основних етапів: розрахунків та оформлення. Плануючи роботу, інженер прикидує, де і що він робитиме.

Як показує практика, фінальною версткою інженерна робота майже ніколи не закінчується. Матеріали ще неодноразово редагуватимуть: правки від замовника, зауваження від різних інстанцій, зміни від суміжників — все це вимагає багаторазових перерахунків. І, звісно, на кожному етапі — переоформлення проекту начисто. І якщо перший етап ще можна більш-менш автоматизувати за рахунок електронних таблиць або розрахункових пакетів, то витрати часу на другий етап, тобто оформлення, можуть бути колосальними.

Ось тут і проявляється ефективність TechEditor — якщо спочатку витратити певний час на синхронізацію розрахунків та фінальної записки (що, в цілому, досягається простими посиланнями або вставками Latex), то зміни в розрахунковій частині автоматично відображатимуться в кінцевому документі. При цьому, залежно від логіки розрахунку, ТехЕдітор вміє виводити у звіт цілі фрази (наприклад, повідомляти інженера, проходить та чи інша перевірка, чи ні). Одного разу розробивши шаблон документа, користувачеві потім залишається лише "гратися" вихідними даними та відправляти записку на друк.

З цих позицій, на мою думку, час на опанування програми окуповується багаторазово. А якщо зважити, що готові документи можна використовувати повторно (як шаблони для нових проектів), то ефективність зростає ще більше.

12. І останнє питання: де можна завантажити TechEditor для ознайомлення та подальшої роботи?

Ви можете завантажити його на офіційному сайті:
https://techeditor.dystlab.store

Там же ви можете знайти навчальні матеріали (довідку, відео та ін.). Якщо маєте запитання чи пропозиції, можете зв'язатися із командою Dystlab на форумі:
https://techeditor.dystlab.store/index.php/uk/community

Нові статті

Dystlab™ — Project for Engineers

Dystlab™. Всі права захищено.

Адреса офісу в Канаді: 223-2275 Lake Shore Boulevard West, Toronto, ON, M8V 3Y3

Адреса офісу в Україні: 76006, м. Івано-Франківськ, вул. Миколайчука Івана 17/97

E-mail:
technot needed texteditoranother not needed text@dystlabdummy text.store

Telegram:
https://t.me/techeditor

Dystlab™ — торговельна марка, зареєстрована в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 26.02.2018, свідоцтво № 238304. Власник: фізична особа-підприємець Артьомов В. Є., ЄДРПОУ/ІНН: 3003314690.